Discussion of managers “Digital transformation of the state”

На базі «Глобального центру взаємодії в кіберпросторі» спільно з МВС, НАК «Нафтогаз України», РНБО, Міністерством цифрової трансформації, кібер-центром CyberNB (Канада) проведена візійна дискусія управлінців «Цифрова трансформація держави: перспективи та ризики кібербезпеки». До події, також, долучились представники ДКІБ СБУ, ДКП Національної Поліції України, НБУ та Держспецзв’язку.

Секретар РНБО Олексій Данілов привітав ініціативу створення Глобального центру взаємодії в кіберпросторі GC3 і наголосив про важливість партнерської кооперації між державою та приватним сектором, що базується на підставі довіри. Він відмітив важливу роль недержавних інституцій, які виступають інтеграційним майданчиком в цьому процесі та побажав подальших успіхів на шляху створення необхідних продуктів для захисту інформаційного простору держави.

Віце-прем’єр міністр – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зазначив, що Україна зробила суттєвий стрибок в розвитку цифрових послуг за минулий рік, що суттєво покращило взаємодію з громадянами та інституціями України в онлайн-просторі. Віце-прем’єр наголосив на подальшому продовженні процесу діджиталізації: «До 2023 року всі послуги, які надаються державою для громадян України будуть в цифровому форматі. Якщо якоїсь послуги не буде в онлайн – її не буде взагалі».

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков підкреслив, що озвучені темпи цифровізації в Україні ставлять перед МВС нові задачі та виклики по захисту прав і свобод громадян в кіберпросторі. Це, в свою чергу, обумовлює не лише перехід кіберполіції на новий більш системний рівень взаємодії з органами державної влади та приватного сектору в Україні, але й більш тісну інтеграцію в міжнародну екосистему безпечного цифрового поля. Міністр відмітив важливу роль Глобального центру взаємодії в кіберпросторі GC3 в створені необхідних умов для трансформації кіберполіції та оголосив новий набір кіберполіцейських для ефективної реалізації довгострокової стратегії підрозділу.

Голова Правління НАК Нафтогаз України Андрій Коболєв наголосив, що в оновленому цифровому світі переосмислюється роль підприємств критичної інфраструктури і тих викликів та ризиків, з яким стикається сучасний управлінець: «На мережу Нафтогазу щодня здійснюється більше восьмисот кібератак. Тож маємо не тільки результативно реагувати, але й діяти проактивно в онлайн-просторі. Ми пишаємося, що підприємства Нафтогазу стали першими, хто доєднався до ініціативи Глобального центру взаємодії в кіберпросторі GC3». Очільник компанії додав, що завдяки співпраці з GC3 у кібер-центру Нафтогазу є можливість обмінюватись актуальною аналітичною інформацією та методичними матеріалами задля протидії кібер-викликам.

Учасники панельної дискусії «Цифрове майбутнє: вибір чи вирок?» поділилися думками про основні виклики, що наразі стоять перед їхніми інституціями та в кіберпросторі загалом.
Олександр Потій, заступник голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, розповів про те, на якому етапі зараз перебуває підготовка Закону про захист критичної інфраструктури. Разом із розробленими вже постанови Кабміну він дозволить класифікувати галузі та об’єкти щодо їх критичності. Після цього буде проведений аудит інформаційних систем цих об’єктів.

Начальник департаменту Кіберполіції України Олександр Гринчак говорив про те, як побудована робота з пошуку спеціалістів: «У 2015 році ми мали дуже непоганий досвід оголошення конкурсного набору. Тоді розробили тести, які розбили на дві категорії: для спеціальних агентів та оперативних працівників. Минулого року ми створили підрозділ який займається HR-стратегією та націлений на пошук кадрів. І зараз оголошуємо ще один конкурсний набір.»

Олексій Корнійчук, начальник департаменту кібербезпеки СБУ, розповів про створену службою відкриту платформу MISP-UA для протидії кіберзагрозам та обміну даних про ризики: «Наш досвід свідчить про те, що тільки державно-приватна взаємодія може покращити ситуацію. Коли ми якомога більше учасників залучатимемо, будемо максимально відкриті.»

Платформа з обміну інформацією між банківськими установами була створена і на базі Нацбанку. Антон Кудін, головний експерт департаменту безпеки НБУ, додав також, що в планах є запустити подібну платформу також і серед небанківських фінансових установ: «Суб’єктне поле буде значно ширшим: це і платіжні системи, кредитні спілки. І там набагато більше викликів і ризиків. Тож зараз ми розробили положення по захист інформації в небанківських фінансових установах і виставили його для всебічного обговорення.»

Учасники панельної дискусії також обговорили тему підготовки спеціалістів в сфері кіберзахисту. Тайсон Джонсон, керівник канадського центру CyberNB, розповів про те, на що звертають увагу в Канаді при підготовці кадрів: «Одна з проблем – це відсутність soft-навичок, гуманітарних компетенцій у випускників технічних спеціальностей. Тому ми хочемо гуманітарні мистецькі курси та курси з комп’ютерного навчання змішати у спільній програмі.»

Співзасновник та CEO GC3 Володимир Павелко додав, що такі практики розвитку гуманітарної складової для управлінців існують в усіх видатних вузах світу , наприклад, в США: «Пару років тому я відвідав MIT (Massachusetts Institute of Technology), де мав можливість поспілкуватись з адміністрацією вишу. У них на бакалаврських програмах обов’язково 25% часу витрачають саме на гуманітарні курси: це філософія, мистецтво, кіно, фотографія тощо. Це те, що вчить мислити, ширше бачити середовище, робить нас здатними створювати нові правила взаємодії у мінливому світі.»