15.12.2022

(UK) Інтервʼю з Віктором Вишньовим, заступником Голови Державної служби морського внутрішнього водного транспорту та судноплавства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO)

(UK) Віктор Вишньов – заступник Голови Державної служби морського внутрішнього водного транспорту та судноплавства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO).

(UK) Інтервʼю з Віктором Вишньовим, заступником Голови Державної служби морського внутрішнього водного транспорту та судноплавства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO)

В чому ідея та стратегія цифровізації служби морського внутрішнього водного транспорту та судноплавства України? 

На посаду CDTO я вже прийшов з певним баченням, як можна реформувати нашу службу. На вході я побачив стандартний набір інформаційних систем у форматі електронного документообігу, бухгалтерських програм. Були різни плани щодо цифровізації, але цілісного розуміння де-факто не було. Спочатку я на громадських засадах почав консультувати і ділитися власним баченням щодо роботи в організації.

Зараз ми маємо розуміння, що всі бази даних мають бути переведені в цифровий формат. Завдання нашої служби мають два напрямки:

– адміністративні послуги. Все, що стосується флоту, водіїв маломірного водного транспорту, моряків

– контроль і нагляд за безпекою судноплавства. Це вже великий флот, порти, все, що пов’язано з безпекою, перевантаженнями, уникненням аварійності.

З одного боку, це цифровізація, з точки зору створення єдиної інформаційної системи адміністрування судноплавства, де містилися б всі бази даних для надання адміністративних послуг для того, щоб пришвидшити весь процес. Поки всі послуги ведуться в паперовому вигляді.

З другого боку, це процес використання діджитал інструментів для здійснення заходів контролю. Тобто, це відеофіксація порушень, відеофіксація процесів, починаючи від здачі іспитів на права і закінчуючи фіксацією виходів наших інспекторів на воду, виходів з інспекцією на великий флот.

Також у нас є дві стратегічних установи. Перша Держгідрографія, яка відповідає за навігаційно-гідрографічне забезпечення на всіх морських та річкових шляхах (управління маяками, буями, картографія).

Друга це Регістр судноплавства України. Це здійснення технічного нагляду за малим і великим флотом. Тут можна почати з цифровізації баз даних технічного стану флоту і завершувати створенням 3D моделей гідротехнічних споруд та використанням підводних дронів.

На сьогодні ми маємо перспективи використання підводних дронів для розмінування водних шляхів України. Величезний обсяг водної поверхні, морського та річкового дна, доведеться потім розміновувати. Це колосальні кошти і без інноваційних технологій нам не обійтись. Бо на морегосподарському комплексі зав’язані серйозні економічні процеси. Експорт української продукції, зерна, металургії і т.д.

Як має виглядати майбутній бажаний стан водного господарства з точки зору цифровізації? Ви перелічили певні напрямки, над якими треба працювати. Скільки часу буде потрібно на реалізацію ідей? 

Цифровізація баз даних мала бути завершена цього року, але повністю цифровізація електронних послуг мала завершитись до кінця 2023 року. Це найближча перспектива і до закінчення війни ми вже щось презентуємо. Цифровізація процесів нагляду контролю теж найближча перспектива. Плануємо розробляти віддалену перспективу на 2-3 роки зі створення 3D моделей для формування моделі морських перевезень.

Чи є для вас якісь бенчмарки, до яких ви прагнете з точки зору управління водним господарством? Можливо виконання ролі, своєї основної функції. Ви розглядаєте приклади наших партнерів, чи створюєте своє бачення?

Доводиться створювати власне бачення. Орієнтуватися на іноземних колег не завжди доводиться. Був приклад з попередньої роботи, коли впроваджували BlockChain, приїхала делегація з Естонії. Ця країна лідер у впровадженні цифрових технологій в державному секторі. Вони були здивовані, що ми вже впровадили послуги аукціонів на блокчейні, коли в Естонії запуск такої системи планувався лише через 2 роки. Тому не завжди варто використовувати інший досвід.

Хотілося б досягти повної цифровізації надання адміністративних послуг. Сфера вузька, але від неї суттєво залежить сектор економіки. Зараз займаємося проектом по наданню підтверджуючих документів для моряків для того, щоб вони могли як співробітники критичної інфраструктури виїжджати за кордон для здійснення рейсів. Бо через закрите море 150 тисяч моряків залишилися без роботи. Враховуючи, що заробітна плата в цьому секторі економіки складає в середньому 5000 доларів на місяць, порахуйте скільки втрачає України під час війни. Сподіваємося, що наша робота допоможе зараз морякам відновити своє місце на світовому ринку праці. Україна займає 5-6 місце за кількістю моряків у світі.

Спілкуючись з Михайлом Федоровим, він зазначив, що Україна до 2023 року має зробити всі послуги держави в цифровому форматі. Чи це реально?

Навіть в період військового часу ми розуміємо, що це абсолютна реальність. Команда Мінцифри не відірвана у своїх планах від реальності, має і втілює стратегічне бачення.

Наприклад, Мінцифра зараз планує скоротити суттєво витрати на адміністрування інформаційних систем, які є в нашій державі. Шляхом оптимізації, централізації закупівель на певному суб’єкті, який знаходитиметься під Міністерством цифрової трансформації.

Чим більше ми цифровізуємося, тим більше вразливими стаємо у віртуальному просторі. Як Ви вирішуєте це питання?

На сьогодні, роль інформаційної безпеки буде суттєво зростати. В умовах жорсткої економії, бази даних, які зберігаються в електронній формі, мають максимальний рівень захищеності. Ми вдячні нашим європейським партнерам за можливість розміщувати наші інформаційні системи в європейських дата-центрах.

Дозволивши використовувати іноземні інформаційні ресурси, нам полегшили роботу. У нас є захист від DDos-атак. До речі, перша DDos-атака на ресурси служби була при відкритті підтверджень отримання документів від моряків. Росіяни певно переживають за наших моряків сильно.

Чи існує у вас стратегія кібербезпеки, яка має йти паралельно з розвитком диджиталізації?

Над стратегією кібербезпеки ми працюємо. Загрози в кіберпросторі постійно змінюються. Гадаю, що фіналізувати стратегію кібербезпеки остаточно не можливо.

Вона буде формуватися в паралельно з розбудовою інформаційних систем Адміністрації судноплавства, зважаючи на потенційні вразливості. Кібербезпека пріоритет номер один, тому, будучи об’єктами критичної інфраструктури, розуміємо, які наслідки можуть мати потенційні атаки на бази даних.

Які стратегічні кроки треба зробити незабаром?

Незабаром формування і запуск реєстрів, які мали цього року запуститися. А візійно повністю автоматизувати процеси нагляду та контролю, надання адміністративних послуг в організації. При цьому застосовуючи комплекс заходів і механізмів для забезпечення інформаційної безпеки всіх операцій з даними базами.

Які ключові альянси Ви бачите необхідними для забезпечення цифровізації? З ким і чому?

Перший рівень ми дійшли до рішення, що деякі речі можемо робити самі. Раніше все віддавалось на аутсорс. За останній час ми запустили два продукти, які розробили самостійно.

Другий рівень це аутсорс. Комунікація з найкращими компаніями на українському ринку для написання якісних продуктів, базових реєстрів. Що стосується візійних речей, як використання підводних дронів, формування 3D моделей руху суден, використання BlockChain технологій при відстежуванні вантажів, тут не треба боятися експериментувати, виходити в партнерські відносини з іноземними компаніями. Ми активно співпрацюємо з EMSA (European Maritime Security Agency) в даному напрямку, ми відкриті для всього нового. Я впевнений, після нашої перемоги, Україна буде місцем для використання сучасних зразків техніки. Для того, щоб тут тестували найкращі зразки технологій для відновлення.

Тому моя порада для CDTO не боятися експериментувати, брати на себе готовність та відповідальність за інновації, бути відкритим для нового.

Для того і створена посада CDTO, щоб приносити в українську економіку елементи інноваційності та докладати зусилля для розбудови цифрової держави.

 

Інтерв’ю вели Володимир Павелко та Дар’я Пантьо