Кіберновини на 10 червня

В Україні   

Вживаються заходи щодо кіберзахисту кваліфікаційних документів моряків

Зпочатку року на інформаційні ресурси об’єктів критичної інфраструктури здійснюються численні кібератаки. Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) у співпраці з Міністерством інфраструктури розробили сервіс завантаження електронних копій кваліфікаційних документів моряків. Далі – отримані копії документів будуть використані для створення резервних баз даних на локальному сервері, що значно посилює кіберзахист. Для використання сервісу потрібно зареєструватися за посиланням: https://seaman.marad.gov.ua/register [1].

 «На 100% захищених систем не існує. Захист потрібно постійно вдосконалювати. Ми знаємо, як це робити, і готові допомогти»

Заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора в інтерв’ю порталу «Реформа державного управління» розповів про те, куди і коли потрібно звертатися, якщо потрібна допомога у побудові кіберзахисту: Попереджати кібератаки − простіше та дешевше, ніж долати наслідки. Стан захисту в українських державних установах – різний. Хтось підходить до цього відповідально, має достатньо досвіду та експертизи. Хтось використовує окремі інструменти захисту, проте не підходить до питання захисту комплексно. Хтось узагалі не має ані людей, ані грошей, ані розуміння, як захиститись. Комусь не вистачає ресурсів для захисту. Фахівці Держспецзв’язку захищають Україну від атак російських хакерів уже вісім років. Вони знають, як діє ворог, чого від нього чекати, які слабкі місця є в кіберзахисті наших організацій. Пріоритет сьогодні – захист інформаційних ресурсів України, адже кожен українець, кожна установа в країні потенційно може стати точкою входу хакерів до найбільш критичних інформаційних систем. Кожен, хто потребує допомоги, може її отримати [2].

У росії  

У Росії заявили про ризик «прямого військового зіткнення» із Заходом через кібератаки

Директор департаменту міжнародної інформаційної безпеки МЗС Росії Андрій Крутських заявив, що кібератаки Заходу проти РФ можуть перерости в «пряме військове зіткнення». «Удару (кібератак) зазнають державні установи, об’єкти критичної та соціальної інфраструктури, сховища особистих даних наших громадян та іноземців, які проживають у Росії. Відповідальність за диверсії беруть на себе офіційні особи в США та Україні. Саме там навідріз відмовляються виробляти міжнародно-правові засади. Вони, схоже, не цілком усвідомлюють, наскільки небезпечні агресивність та заохочення бандитизму у сфері інформаційної безпеки», – заявив представник МЗС. Він додав, що, за даними Москви, кібератаки проти Росії здійснюють понад 65 тисяч «диванних» хакерів, а також 22 організовані хакерські угруповання з України, США, Грузії, Польщі та інших країн. «Не сумнівайтеся, що агресивні дії Росія без відповіді не залишить. Як і де – дізнаєтесь за фактом. Всі наші кроки матимуть вивірений, точковий характер відповідно до нашого законодавства та міжнародного права», – підкреслив Крутських. «Мілітаризація Заходом інформаційного простору, спроби перетворити його на арену міждержавного протистояння багаторазово збільшили загрозу прямого військового зіткнення з непередбачуваними наслідками. Ще раз хочу повторити тим, до кого не доходить одразу: безконтрольна роздача “віртуальної зброї” та заохочення її застосування до добра не доведе», – додав він [3].

У світі  

Експерт: «Україна може навчити США стійкості перед кібератаками рф»

Як пише The Register, кібератака проти українського провайдера супутникового зв’язку Viasat, яку рф влаштувала за годину до вторгнення, була «однією з найбільших, як колись бачили». Так її описав Дмитро Альперович — співзасновник CrowdStrike, керівник центру Silverado Policy Accelerator, орієнтованого на безпеку. Аналітики припустили, що кібератака мала за мету порушити український зв’язок під час вторгнення, віддалено видаливши прошивки модемів. Це вимкнуло тисячі наземних терміналів з маленькою антеною в Україні та Європі — однак не спричинило настільки жахливих наслідків, які можна було очікувати. «Якщо мережа знищена — це не є великою проблемою, оскільки українці до цього готові. Вони мають бекапи, тож можуть відбудувати все швидко. Це те, в чому у нас менше практики», — заявив Альперович [4].

Хакер перевів 1 мільйон вкрадених коштів засновнику криптовалюти Ethereum

Згідно з інформацією компанії PeckShield, що займається питаннями безпеки криптоактивів, зловмисник, який вкрав 20 мільйонів токенів Optimism (OP), надіслав 1 мільйон з цих коштів на гаманець співзасновника Ethereum Віталіка Бутеріна. Наразі не зрозуміло, чому 1 мільйон ОР ($874000) надіслали саме Бутеріну. Аналітики дотримуються думки, що це були в основному неліквідні на децентралізованих біржах токени, тому продати їх за велику суму шахраї просто не змогли б. Раніше хакер отримав 20 мільйонів ОР через помилку крипто-провайдера Wintermute. Два тижні тому команда Optimism переказала токени Wintermute (це потрібно було для підготовки ОР до дропу), втім останні не змогли отримати доступ до токенів, тому що крипто-провайдер вказав неправильну адресу свого гаманця (надана мультисиг-адреса була на першому рівні Ethereum, а не на L2). У спробі розвернути L2-адресу їх випередив хакер, а доступ до токенів було втрачено. Wintermute визнали свою помилку та пообіцяли викуповувати вкрадені токени Optimism кожного разу коли хакери будуть їх продавати. Для цього будуть використані резервні кошти компанії. Тим часом, для хакера запропонували посаду консультанта та грошову винагороду, якщо той погодиться повернути вкрадені токени [5].